Joomla Templates and Joomla Extensions by JoomlaVision.Com
58013 Україна м. Чернівці вул. Комарова 28В тел.: +38 (0372) 58-12-49

Про все

Для батьків

Вперше до дитсадка


 

Прихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от у садочку… — багато незнайомих облич, нова обстановка..

З чого починати?

1. Розповідайте дитині якомога більше доброго про заклад і активно привчайте її до самостійності.

2. Батьки і вихователі — є зразком для наслідування дитиною, зокрема і рідної української мови.

3. Режим дня дитини вдома має бути наближеним до режиму дня у дошкільному закладі.


А режим дня у садочку такий:


Режим дня ДНЗ №33 «Оселя талановитих»

Ранкова зустріч дітей, ігри,

індивідуальна робота, ранкова 8:00 - 8:30

гімнастика

Температурний скринінг

Сніданок 8:30-8:50

Підготовка до занять, заняття 9:00 — 10:30

Підготовка до прогулянки. 10:30-12:20

Прогулянка.

Година творчості

Повернення з прогулянки, обід 12:30 - 13:00

Сон 13:00-15:00

Поступовий підйом, оздоровчі 15:00-15:30

процедури

Ігри, самостійна діяльність, заняття 15:30-16:30

Вечеря 16:30-16:50

Підготовка до прогулянки, 16:50 —18:15

прогулянка

Повернення дітей додому, бесіда з 18:15-18:30

батьками

Ви уже готові до поступлення дитини у садочок?

Вам необхідно підготувати такі документи:

· свідоцтво та копію свідоцтва про народження дитини;

· паспорт батьків;

· медичні документи (довідка про стан здоров’я дитини та інформація про її щеплення).

Вас цікавить черговість зарахування дитини до дошкільного закладу?

На це питання нам дає відповідь п.10 Положення про заклад дошкільної освіти» ( постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2021р.№ 86 )

А саме: Першочергово до державних (комунальних) закладів дошкільної освіти зараховуються діти, які:

1) проживають на території обслуговування державного (комунального) закладу дошкільної освіти (в разі її встановлення його засновником (засновниками);

2) є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі дошкільної освіти;

3) є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;

4) належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями;

5) належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю, а також усиновлених дітей;

6) перебувають у складних життєвих обставинах та на обліку в службах у справах дітей;

7) діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

 

8) мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.

Під час подання заяви про зарахування дитини до державного (комунального) закладу дошкільної освіти один з батьків або інший законний представник дитини повинен пред’явити оригінал документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини, та зазначити його реквізити у заяві. У разі коли право на першочергове зарахування не підтверджено, дитина зараховується до державного (комунального) закладу дошкільної освіти на загальних підставах.

А також батьки подають заяву:

Директору ДНЗ № 33

ЦРД «Оселя талановитих»

_____________________________

прізвище та ініціали батька (матері)

або особи, яка їх замінює

який(а) проживає за адресою, контактн. тел.

__________________________________

__________________________________

ЗАЯВА

Прошу влаштувати дитину ______________________________________

(прізвище, імя)

дата народження «____» ____________________________ 20_____ року

в дошкільний навчальний заклад № 33 ЦРД «Оселя талановитих»

1. Даю згоду на збір, обробку, збереження персональних даних та передачі 3-м особам в межах їх компетенції.

_____________

підпис
2. Із Статутом ДНЗ № 33 ЦРД «Оселя талановитих» ознайомлений
:
«____» _________________20___ року _____________

підпис
3. З пунктами 6.4,-6.4.4 Статуту ДНЗ № 33 ЦРД «Оселя талановитих» ознайомлений(а) та зобов’язуюсь виконувати

«____» _________________20___ року _________________

підпис

4. Даю згоду на призупинення діяльності закладу для проведення ремонтних робіт в літній період на один місяць. «____» _________________20___ року _________________

5. Даю згода на –фото,-відео фіксацію моєї дитини під час освітнього процесу

«____» _________________20___ року _________________

підпис

З повагою, директор ДНЗ №33ЦРД «Оселя талановитих» МАРІЯ Квасецька

22.04.2021р.

 

Батькам про екологічне виховання

Підготувала вихователь-методист Гошовська Л.С.

Для батьків

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МУЛЬТФІЛЬМІВ НА ОСОБИСТІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дослідження було направлено на перевірку гіпотези про  вплив сучасної мультиплікації на свідомість та особистість дитини, а саме герої фільмів чи мультфільмів, які дитина бачить на екрані щодня, слугують для неї прикладом для наслідування.

Основна мета проведення дослідження – визначення основних аспектів впливу мультфільмів на соціалізацію дітей старшого дошкільного віку.

Дослідження засвідчило, що дітям більш до вподоби мультфільми зарубіжного виробництва, які є більш сучасними, яскравими в порівнянні з мультфільмами вітчизняного виробництва. Вони також впливають на формування ґендерних стереотипів у дітей старшого дошкільного віку

Значна частина батьків переживає через посилений інтерес дітей до телебачення, зокрема мультфільмів, що відволікає їх від навчання та різноманітних корисних видів діяльності. Та все ж, діючи свідомо й дотримуючись певних правил, батьки можуть зробити мультфільми помічниками у вихованні та розвитку дітей. Пропоновані рекомендації розроблено із врахуванням результатів дослідження, викладених вище.

Рекомендації батькам щодо перегляду мультфільмів дітьми:

- Домовлятись про час та графік перегляду дитиною мультфільмів.

- Не допускати перебування дитини перед екраном, монітором більше ніж 2 годин на добу.

- Не дозволяти дитині дивитись мультфільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію.

- Намагатися частіше передивлятися з дитиною її улюблені мультфільми. Після спільного перегляду обов’язково обговорювати з дитиною побачене. З’ясувати, які висновки зробила для себе дитина, її ставлення до головних героїв, як вона оцінює вчинки героїв мультфільму.. Це навчить дитину аналізувати вчинки та розуміти почуття й емоції інших людей.

- Після обговорення запропонувати дитині намалювати героїв мультфільму. При цьому слід звернути увагу на зображення емоцій героїв.

- Дізнайтеся, які мультфільми є улюбленими для дитини. Скористайтеся Інтернетом, аби дізнатися про даний мультфільм якомога більше. Таким чином, ви можете попередити перегляд дитиною мультфільму, що не підходить для перегляду дитині певного віку.

- Для дошкільника не рекомендується дивитися мультфільми перед заняттями, оскільки потім важче налаштуватися на заняття.

- Намагатися не використовувати телевізор «для фону» або тоді, коли дитину нема чим зайняти.

- Переконуйте дитину власним прикладом. Не проводьте перед екраном увесь свій вільний час. Майте хобі, привчайте дошкільника до розумного проведення вільного часу.

- Виділіть один день без телевізора та гаджетів для всієї родини. Проведіть цей час разом, займіться з дитиною чимось цікавим та розвиваючим.

- Не допускайте дитячої самотності, того, щоб кращим другом дитини став екран чи монітор, гаджети, мультиплікаційні герої, а не сім’я.

Від того, скільки уваги батьки приділяють дитині, як часто цікавляться особистим життям, залежить її вибір.

- Дбайте про своїх дітей.

 

З повагою, вихователь ДНЗ №33ЦРД «Оселя талановитих» Бурлачук К.І.

 

Консультуємо педагогів нашого закладу

 

 

Щодо підвищення кваліфікації

та атестації педагогічних працівників


У Постанові Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників» та у листі МОН України від 04.11.2019року встановлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної:

· 24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;

· 48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;

· 72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;

· 120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Адміністрація

 

Для батьків

Хто має право забирати дитину із дитячого садка?

Тільки батьки та особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за дитину

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (зі змінами, далі - Сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (зі змінами, далі - Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402. У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (зі змінами, далі - Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України „Про дошкільну освіту”, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Тобто вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо. Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Тільки повнолітнім вихователь має право передавати дитину

Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (зі змінами, далі - Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність. Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу. Забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття. Зазначені вище норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров’я тощо. Відповідно до частини 1 статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18 років). Якщо малолітню дитину із садочка забирає старший брат чи сестра, які не досягли повноліття, вони самі ще є дітьми. Батьки зобов’язані виконувати зазначені вище норми по відношенню до обох своїх дітей.

Якщо неповнолітня дитина забирає з садочка маленьких братика/сестричку, батьки, вихователі та керівник закладу, даючи згоду на такі дії, наражають на небезпеку обох дітей. 3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття. Батьки або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю або тому працівникові ДНЗ, який приймає дітей у цей час. Неприпустимо відправляти дитину в дошкільний заклад саму, без супроводу дорослого.

Увечері вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за їх дорученням. Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу НЕПОВНОЛІТНІМ ДІТЯМ, БАТЬКАМ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ.

Якщо мають місце випадки , коли батьки не вперше приходять у нетверезому стані за дітьми, то завідувач ДЗО повинна повідомити про це місцеві органи опіки та піклування, які уже вирішуватимуть чи застосовувати до таких осіб дисциплінарні заходи.

Батьки мають правозалучати до виховання дитини інших осіб

Оскільки відповідно до чинних нормативно-правових актів батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, то за потреби інші особи можуть забирати дитину з дошкільного закладу. У цьому випадку мають написати ім' я завідувача відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з ДНЗ забирали інші особи (за наявності у них документів, що посвідчують їх особу).

Розлучені батьки, що мають судові спори по дитині, повинні попередити керівника освітнього закладу

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Стаття 159 Сімейного кодексу України передбачає вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, зокрема:

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. {Абзац перший частини другої статті 159 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009} В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. {Частину другу статті 159 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

Доповідьпідготувала

соціальний педагог

Скиданюк Л.В.

 

Порадник для батьків

ЯК ПРИЩЕПИТИ ДИТИНІ ІНТЕРЕС ДО МАТЕМАТИКИ?

Для багатьох людей із самого малечку немає нічого нуднішого цифр та прикладів, а пізніше задач і рівнянь. Зазвичай таких дітей називають гуманітаріями, що, по суті, означає «до математики нездатні». Але справа зовсім не у відсутності математичних здібностей, а скоріше в неправильному — нудному і формальному навчанні.

Як же прищепити дітям смак до цієї точної науки?

Доброю новиною для батьків, які не мають великих математичних досягнень, можна вважати те, що любов до математики залежить не стільки від спадковості, скільки від якості навчання й позитивного ставлення батьків до питання. Але для початку самому дорослому потрібно усвідомити, що ж вивчає ця наука, для чого вона потрібна.

МАТЕМАТИКА — ЦЕ НЕ ПРОСТИЙ ПЕРЕРАХУНОК І СУХІ ЦИФРИ, ЦЕ І УЯВЛЕННЯ ПРО ПРОСТІР І ЧАС, ВЕЛИЧИНУ І КІЛЬКІСТЬ. НАПРИКЛАД, ЯКЩО РОЗГЛЯНУТИ ЛИСТ ДЕРЕВА АБО КРИЛА МЕТЕЛИКА, В НИХ МОЖНА ПОБАЧИТИ МАТЕМАТИЧНІ ПРОПОРЦІЇ, СИМЕТРІЮ. КРІМ ТОГО, МАТЕМАТИКА ДОЗВОЛЯЄ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ПРЕДМЕТИ, БАЧИТИ ЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ В ПРИРОДІ ТА В ЖИТТІ.

Підготувала Гошовська Л.С., вихователь-методист

Шановні батьки!

 - Шановні батьки! - Шановні батьки!

Ваша дитина вперше йде в садочок? У вас виникло багато питань? Я знаю де можна отримати відповідь на них. Це навчально-методичний посібник «Адаптаційно-розвивальна технологія соціалізації дитини в умовах дошкільного навчального закладу» автор Я.А.Квасецька

Квасецька М.В., директор ДНЗ №33 ЦРД "Оселя талановитих"

Поради, які Вам і Вашому малюку допоможуть увійти до чарівного світу музичного мистецтва.

Поради які Вам і Вашому малюку допоможуть увійти до чарівного світу музичного мистецтва - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»Поради які Вам і Вашому малюку допоможуть увійти до чарівного світу музичного мистецтва - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»

1. Будь-який музичний твір необхідно слухати не відволікаючись ні на що інше.

2. На перших порах не слід слухати великі твори, так як можна потерпіти невдачу. Тому краще вибрати для прослуховування невеликі твори.

3. Прислухаючись до звуків, намагайтесь розрізняти динамічні відтінки музичної мови.

4. Слухати вокальну музику легше, текст завжди підкаже про що хотів повідомити композитор, якими думками хотів поділитися.

5. Намагайтесь зробити прослуховування музичних творів регулярним заняттям, виділіть для нього спеціальний час.

6. Дуже корисно слухати одні й ті ж твори у виконанні різних солістів та колективів, дивитись спектаклі з різним складом виконавців.

Підготувала музичний керівник Нікітіна О.П.

Спільна діяльність вчителя-логопеда, вихователя та батьків під час корекції мовлення

Спільна діяльність вчителя-логопеда,  вихователя та батьків під час корекції мовлення - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»Спільна діяльність вчителя-логопеда,  вихователя та батьків під час корекції мовлення - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»

 

Мета
Логопед виправляє мовленнєві порушення: готує артикуляційне положення дефектних звуків, робить постановку звуків, автоматизує Вихователь під керівництвом логопеда бере активну участь в корекційній роботі: автоматизує поставленні звуки в словах, словосполученнях, реченнях Батьки за рекомендацією логопеда, граючись з дитиною вдома, закріплюють здобуті навички під час логопедичних занять
Підготовчий етап
Логопед в залежності від характеру порушення звука напрацьовує та тренує рухи органів артикуляційного апарату, які були неправильні, або взагалі відсутніми Вихователь за завданням логопеда в ігровій формі закріплює у дітей рухи та положення органів артикуляційного апарату « казка про веселого язичка» Батьки продовжують роботу фахівців вдома по розвитку артикуляційної моторики
Етап появи звуку
Логопед ставить звуки, відпрацювавши артикуляційний уклад потрібного звуку, при цьому використовує спеціальні прийоми та відпрацьовані на попередньому етапі рухи органів артикуляційного апарату Вихователь автоматизує вимовляння поставленого логопедом звука, фіксуючи увагу дитини на його звучанні та артикуляції, використовуючи малюнки-символи та звуконаслідування Батьки допомагають дітям контролювати вимову поставлених звуків
Етап засвоєння звуку( правильне вимовляння звуку в реченні)
Логопед автоматизує поставлені звуки, первино диференціює на слух і у вимові, послідовно вводить його в мовлення (в склад, слово, речення, скоромовки, потішки, вірші, оповідання, в самостійне мовлення) Вихователь по завданню логопеда з окремими дітьми автоматизує поставлений логопедом звук, проводить диференціацію з подібними по звучанню фонемами на слух і у вимові, використовуючи мовленнєвий матеріал, рекомендований логопедом. Батьки виступають активними учасниками корекційного процесу, допомагаючи своїй дитині усунути недоліки усного мовлення

Матеріал підготувала вчитель-логопед Мала Л.В.

 

Правила ефективної взаємодії батьків та вихователів

Правила ефективної взаємодії батьків та вихователів - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»Правила ефективної взаємодії батьків та вихователів - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»

 

ДЛЯ БАТЬКІВ

Збираючи вранці дитину до садочка, нагадай­те ж, що ви її любите i чекатимете вечора, аби дізнатися, як минув її день, та розповісти про свій.

У дитячому садку обов’язково привітайтеся з вихователем i скажіть йому кілька слів про стан та настрій дитини. Не залишайте сина чи доньку біля воріт закладу, заведіть його (її) до групи.

Забираючи малого з дитсадка, запитайте: «Що цікавого було сьогодні в садочку?», «Про що нове ти дізнався?» — замість традиційного: «Що ти їв?». Розповідаючи, дитина активізує процеси пам’яті та повторює (а отже, й закріплює) опанований за день матеріал.

У присутності дитини поцікавтеся у вихователя, чим ваш малюк порадував його сьогодні. Це стимулюватиме малого не просто до слухняності, а й до прояву ініціативи та відповідальності.

Наприкінці тижня запитайте у вихователя, які цікаві заходи заплановано на наступний тиждень i чи не знадобиться йому ваша допомога. Так ви зможете підготувати дитину (щось прочитати, вивчити напам’ять) i заздалегідь спланувати власний час.

Укладаючи малюка в ліжко, обов’язково проведіть з ним перед сном 15 хвилин, обговорюючи події дня, що минув. Дайте синові чи доньці можливість розповісти про себе, залиште час i для розповіді про власні справи. Висловіть своє ставлення до вчинків дитини, вживаючи

займенник «я», а не «ти». Наприклад, замість «Ти — молодець» скажіть: «Я пишаюся тобою» («Я задоволена», «Мені приємно», «Я була впевнена...» тощо). А коли вам щось не сподобалося, слова «Ти вчинив погано» замініть на «Я засмучена» («Мені неприємно», «Я думаю, це можна було зробити інакше», «Я сподіваюся...» тощо).

ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Ознайомте батьків з особливостями програми, за якою працює дошкільний заклад.

Щодня розповідайте про досягнення дитини, повідомляйте, до чого вона схильна i які її здібності варто розвивати.

Щоп’ятниці повідомляйте татам i ма­мам план освітньої роботи з дітьми на тиждень та пропонуйте взяти участь в окремих заходах.

Один раз на квартал проводьте батьківські збори. У першій їх частині повідомте про досягнення дітей (у навчальній, художньо-творчій, ігровій діяльності), а другу присвятіть обговоренню та розв’язанню актуальних проблем групи.

Один раз на квартал організовуйте неформальні зустрічі з батьками своїх вихованців — пікніки в теплу пору року, чаювання з пиріжками у холодну. До цих зустрічей готуйте з дітьми невеличкі вистави або конкурси, до участі в яких запросіть i батьків.

Використовуйте Інтернет для спілкування з батьками у будні. Повідомлення мають бути лаконічними й супроводжуватися фотографіями чи хвилинним відео. Більшість батьків мають смартфони, тож повідомлення зможуть переглянути миттєво.

Всіляко стимулюйте батьківську активність (подяки, грамоти від дошкільного закладу, «медалі», що вручатимуться на днях батька й матері, під час інших свят тощо).

Поради підготувала вихователь-методист Гошовська Л.С.

«Діти дощу» - 2 квітня Всесвітній день поширення інформації про аутизм

"У блакитному" - під таким гаслом Україна долучається до відзначення Всесвітнього дня поширення інформації про проблему аутизму.

На сьогодні в Україні відбувається докорінне переосмислення парадигми навчання і виховання дітей з розладами аутичного спектра. На часі – розробка методологічних, методичних та організаційних питань впровадження оптимального освітнього процесу для дітей цієї категорії. За медичними довідниками аутизм відносять до розладів загального розвитку, який характеризується такими групами порушень, як: якісні розлади соціальної взаємодії, якісні розлади комунікації, а також стереотипні, повторювані, обмежені дії та інтереси.

Традиційна «спеціальна освіта» є не досить спеціальною для аутичних дітей. А освіта для дітей з таким дизонтогенезом вкрай необхідна, адже науково-практичний досвід фахівців з усього світу свідчить про те, що «лікуванням» для таких дітей є навчання.

Особливості проявів дітей з розладами аутичного спектра Діти з розладами аутичного спектра суттєво вирізняються як від дітей з нормальним типом розвитку, так і від дітей, які мають інші психофізичні вади.

Головна відмінність полягає у тому, що в аутичних дітей несформовані соціальні якості, які у звичайних дітей, або осіб будь-якої іншої категорії є вродженими. Діти з аутизмом не радіють появі близької людини, не споглядають за нею і не наслідують її прояви, не терплять її присутності у своїх стереотипних діях, не звертаються по допомогу або за співчуттям, не виявляють своїх почуттів до неї. Складається враження, що люди їм потрібні тільки для задоволення фізіологічних потреб, при цьому ніякого справжнього контакту (на зоровому, емоційному, тілесному, тактильному, словесному планах) не відбувається.

Другою типовою відмінністю аутичних осіб є особливості сприймання ними навколишньої дійсності, яка уявляється їм розмаїттям непов’язаних між собою подій, людей, місць, звуків і образів. Вони бачать дуже мало логічних зв’язків між реаліями довкілля і часто-густо не можуть зрозуміти, що тут і до чого. І відбувається це не через низький інтелектуальний розвиток (аутизм не пов’язаний безпосередньо з інтелектуальними можливостями людини), а через особливості функціювання їхньої системи сприймання, переробки і збереження інформації, а також їх зворотних реакцій на отриману інформацію. Умови успішної педагогічної роботи

Зрозуміло, що для дитини, яка перебуває у стресовому стані, характерному для аутичних дітей, має бути створено комфортне середовище, яке б пом’якшувало її патологічні прояви, а також сприяло появі у неї почуття безпеки та довіри – цим фундаментальним станам, без яких неможливий продуктивний розвиток.

За комфортного середовища відбувається своєрідне підлаштування під психічні прояви дитини. Це можливо за умови уважного ставлення до неї, прагнення зрозуміти, що вона любить, що її дратує, викликає прояви її агресії або самоагресії, негативізму, тривожності, страхів, збудливості, що вона вміє робити, чим цікавиться, чим її можна заспокоїти, які комунікативні сигнали вона подає, як вона поводиться в ситуації комфорту і дискомфорту.

Комфортне середовище створюється для адаптації дитини у новій ситуації для опрацювання певних операцій, навичок, а також для формування у дитини арсеналу засобів взаємодії зі світом. Створення такого середовища вирішує питання підготовки дитини до навчального процесу, тобто є пропедевтичним періодом для неї, головна ціль якого – адаптація до соціального оточення. В цей період має бути створено безпечне для аутичної дитини середовище, щоб їй було комфортно, приємно, цікаво, щоб у неї поступово виникало почуття довіри до навколишніх людей. Зважаючи на те, що, як відомо, у дитини з аутизмом нема мотивації робити те, що від неї очікують інші люди, для налагодження контакту з нею на перших порах варто підхоплювати її дії і поступово перетворювати місце інтересу дитини у розвивальну для неї ситуацію.

Умова продуктивного контакту з аутичною дитиною – уважність до неї, здатність помічати, які стимули із зовнішнього світу привертають її увагу і справляють на неї враження. Перші спроби комунікації з такими дітьми мають відбуватися з використанням привабливих і цікавих для неї звуків, предметів та дій.

Пропедевтичний період можна вважати закінченим, коли у дитини сформована терпимість до присутності хоча б однієї сторонньої людини, а також відпрацьовано прийоми і засоби, якими можна ефективно впливати на зміну її стану. Це означає, що стресове середовище для дитини поступово перетворюється на комфортне, що уможливлює подальшу послідовну психолого-педагогічну роботу.

Тільки після досвіду перебування дитини з аутизмом у комфортному середовищі, варто створювати так зване розвивальне середовище, спрямоване на те, щоб максимально активізувати (мобілізувати) дитину, дати їй можливість відреагувати на ситуацію, ставити перед нею і допомагати виконувати навчально-розвивальні завдання. Створення такого середовища означає вміння виявити для дитини зони актуального та найближнього розвитку, а також – ресурсів її розвитку.

Саме за таких умов, на нашу думку, відбуватиметься перехід від хворобливо-лікувальної до творчо-позитивної педагогіки.

Показники успішного розвитку дітей

Перебіг навчального та корекційно-розвивального процесів неможливий без зацікавленого ставлення до нього, очікування позитивної динаміки розвитку дитини. У цьому контексті педагогам і батькам варто навчитися бачити найменші зміни й бажані зрушення в проявах дитини, фіксувати їх, обговорювати й рухатися далі вперед.

Зрозуміло, що ефективність психолого-педагогічного впливу залежить від низки чинників, серед яких:

• ступінь важкості ускладнень у розвитку дитини;

• період її початку, чіткість поставлених корекційних задач;

• особливості організації корекційно-розвивального процесу;

• професійний і особистісний досвід фахівця.

Досвід показує, що психологічна допомога повинна здійснюватися досить інтенсивно впродовж тривалого часу.

Певний час і дитина з розладами аутичного спектра, і її родина потребують систематичної психолого-педагогическої підтримки, спрямованої на:

- індивідуальну підготовку дитини до навчання, формування адекватної її поведінки;

- дозоване введення в ситуацію навчання в групі дітей; встановлення продуктивного контакту з дитиною;

- підтримку комфортної обстановки у місці знаходження дитини; досягнення впорядкованості життєдіяльності дитини в цілому;

- урахування специфіки засвоєння інформації в дітей з аутизмом щодо організації і поданні навчального матеріалу;

- чітку організацію освітнього середовища, пошук і використання в соціальному розвитку дитини наявних у неї здібностей;

- допомогу в розвитку соціально-побутових навичок;

- допомогу в розвитку адекватних стосунків дитини з однолітками;

- допомогу в індивідуально дозованому і поступовому розширенні освітнього простору дитини за межі освітньої установи тощо.

Успішність розвитку і соціальної адаптації дитини з аутизмом визначається також наявністю індивідуальних корекційних планів і програм, спеціального обладнання, спеціальних методик, диференційним підходом щодо соціально-психологічних послуг, творчістю і професійністю фахівців (корекційних педагогів та спеціальних психологів). Для реалізації принципів послідовності, системності здійснення корекційного процесу, з урахуванням особистісного розвитку дитини програми інтегруються залежно від особливостей її розвитку. Тому гуманістична педагогіка і психологія наполегливо стверджують, що має бути особлива позиція щодо включення дитини у певну діяльність: повинні розглядатися не дитина для діяльності і не діяльність для дитини, – необхідним є принцип індивідуальної діяльності. Таким чином, таку діяльність слід розглядати як мистецтво, як позитивний вплив на зростання особистості, як умову, що дозволяє розкритися і розвинутися потенційним можливостям дитини з аутизмом.

Отримані внаслідок корекційної роботи позитивні перетворення мають слугувати основою дорослішання і набуття самостійності дитини.

Кілька порад :

1. Встановити позитивний емоційний контакт.

2. Використовуються стереотипи дитини.

3. Навчати дитину мові почуттів, фіксувати увагу на емоційному стані людей та тварин.

4. Навчати поведінковій етиці на емоційній основі, аналізувати світ емоцій. В подальшому розвиток творчих здібностей та уяви дозволяє дитині адекватно сприймати літературні казки.

5. Педагогам не слід використовувати травмуючи слова: «ти злякався..», « не вийшло..» Завдання педагога попередити наростання негативізму, подолати комунікативний бар’єр.

6. Одним з напрямків роботи є спеціально побутова адаптація дітей, формування навичок самообслуговування.

Матеріал підготувала вчитель-логопед Мала Л.В.

Як підібрати мультфільм для дитини

Сьогодні існує величезна кількість анімаційних фільмів на будь-який смак для дітей різного віку. В цілому ж мультфільми поділяють на розважальні й навчальні.

Для маленьких діточок корисними будуть навчальні мультики, за допомогою яких можна вивчити букви, слова, кольори, цифри, а також запам’ятати, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Вибір їх величезний. Тематика різна: абетка, арифметика, природознавство, історія і т.д. Тільки от як зі всього різноманіття вибрати мультфільм, який буде саме розвивати, а не тільки розважати? Уявіть, що Ви зробили свій вибір, Вас влаштувала і назва, і опис. Але перед тим, як показати мультфільм дитині, подивіться його самі. Якщо на екрані Ви бачите безліч персонажів, яскравих картинок, різних відволікаючих елементів, а на вивчення однієї букви або цифри дається приблизно 10 хвилин — це відео не можна в повній мірі назвати «навчальним». Від великої кількості яскравих деталей дитина відразу ж втомиться. Швидше за все вона запам’ятає імена численних персонажів, а не ту інформацію, яку вони збиралися донести.

Як показує практика, в ефективних розвиваючих мультфільмах дуже проста графіка, не більше 2-3 персонажів. Фон зазвичай нейтральний, відволікаючих деталей немає, інформація подається чітко й швидко, тому що саме в такому темпі мозок дитини засвоює її найкраще.

Діти старшого віку люблять яскраві розважальні мультфільми з динамічним і закрученим сюжетом, наприклад, «101 далматинець», «Троє з Простоквашино», «Тачки» і т.п. Дівчаток порадують романтичні історії — такі як «Красуня і Чудовисько», «Аладін», «Червоненька квіточка» і т.п.

Мультфільми для дітей треба вибирати залежно від віку дитини. Дворічні діти люблять дивитися казки про курочку Рябу і ріпку. Чотирирічні малюки люблять мультфільми з динамічним сюжетом. Старші дітки вже цікавляться відносинами між персонажами.

Перегляд мультфільмів, в яких є яскравовиражені негативні герої, смерть (наприклад, «Король Лев», «Русалонька» Уолта Діснея) краще відкласти до тих пір, поки малюк не навчиться розрізняти добро і зло, співчувати і співпереживати.

Маленькі діти сприймають казкових героїв як реальних людей або тварин. Тому слід обережно ставитися до таких анімаційних фільмів, в яких головними героями є фантастичні істоти з незвичайними здібностями (мутанти, люди-павуки, супергерої і т.д.). Дитина може захотіти повторити подвиг улюблених героїв: зістрибнути з даху, лягти на рейки і т. ін. Тому важливо навчити дитину відрізняти світ фантазій від реальності.

Таким чином, до вибору дитячих мультфільмів батькам необхідно підійти дуже виважено і ретельно. Але й надмірний фанатизм у цій справі ні до чого. Навіть у невинних мультфільмах завжди можна побачити негативні моменти (наприклад, «Том і Джері» та радянські «Ну, постривай!»).

Для профілактики виникнення проблем із зором лікарі-офтальмологи рекомендують суворо контролювати час перебування дитини біля екрану телевізора або біля монітору комп’ютера. Для малюків до 4-х років час перегляду не повинен перевищувати 20 хвилин на день, для дітей 5-6 років — 30 хвилин. Ми використовуємо такі вправи для очей:

Вправи для зняття втоми очей, розслаблення зорової системи:

1. Запропонувати дитині подивитись праворуч, потім ліворуч, кожного разу повертаючи голову в тому ж напрямку, що й очі (але в жодному разі не навпаки).

2. Нехай дитина спробує розгойдувати тіло, голову та очі подібно до маятника. Очі при цьому мають бути заплющені, а очні яблука рухатися разом з головою.

3. Навчити дитину наслідувати ходу слона: зробити один крок правою ногою і хитнути тілом, повернути голову й очі вправо, а потім навпаки.

4. Запропонувати дитині уявити квадрат і поводити очима в напрямках:

- вгору-вниз;

- зі сторони – в сторону;

- по діагоналі – з лівого верхнього кутка у правий нижній і назад;

- обвести очима сторони квадрата;

- напівколо біля верхньої сторони.

5. «Ведмедик хитається» - вправу виконують по 1-3 хвилини. Дитина має стояти розслаблено і переступати з однієї ноги на іншу, відриваючи п’яти від підлоги, злегка хитаючись, як це роблять ведмеді в зоопарку. Дивитися потрібно в напрямку носа, не зупиняючись поглядом на жодному з предметів, які потрапляють у поле зору. Під кінець кожного хитання можна м’яко моргати. Вправи на покращення циркуляції крові в органі зору:

1. «Повороти пальців».

Дитина має поставити вказівний палець однієї руки перед носом. М’яко повертаючи голову з одного боку в інший, намагатися дивитися не на палець, а повз нього. Буде здаватися, що пальчик рухається. Це відчуття посилиться, якщо повороти робити із закритими очима, щоб кінчик носа щоразу торкався пальця. Якщо дитині не вдається досягти ілюзії руху пальця, тоді нехай вона піднесе до носа долоню з широко розтуленими пальцями. Повертаючи голову, нехай дивиться крізь них, уявляючи, що перед нею парканчик. Пальці мають наче пропливати перед нею. Потрібно чергувати 3 повороти із закритими очима, 3 – з відкритими. Таких поворотів слід виконати 10-15. Необхідно стежити за рівним диханням.

2. Потрібно розмістити вказівний палець однієї із рук дитини на відстані 15 см від її правого ока. Нехай вона трошки повертає голову зі сторони в сторону, дивлячись перед собою. Має здаватися, що палець рухається. Ця вправа дещо легша за попередню і дає змогу швидше досягти ілюзії рухів пальця.

3. «Пишемо носом».

Запропонувати дітям із заплющеними очима виводити в повітрі носом, ніби олівцем, дуже великими буквами своє ім’я. Потім опустити голову, швидко покліпати очима.

4. «Заглянь за перешкоду».

Запропонувати дитині покласти свою розчепірену долоню перед обличчям. Повертаючи голову і заглядати повз долоню то вправо, то вліво, уявляючи, що не голова рухається, а пальці бігають зі сторони в сторону перед очима. По закінченні слід покліпати, зробити пальмінг.

5. Масаж для очей.

Запропонувати дитині масажувати трьома пальцями лоб, потім брови, скроні двома пальцями, знову трьома пальцями вилиці під очима, потім вказівним пальцем ніс, перенісся, вухо і поза вухом, шию ззаду. Потім масажувати шкіру голови пальцями рук. Закрити очі і двома пальцями натиснути на верхню повіку обох очей. Зробити «китайські оченята», посміхнутися, покліпати очима.

6. «Їдемо в поїзді». Повертати голову в швидкому темпі зі сторони в сторону, тобто створити собі «миготіння», як у вагоні поїзда. При цьому треба дивитись у вікно.

7. Запропонувати заплющити очі, потім широко відкрити їх. Повторити 10 разів. Зробити декілька глибоких вдихів та видихів і знову повторити вправу (5 циклів).

Головне, щоб мультфільми малюк дивився тоді, коли він сам цього хоче. Якщо він не має бажання, силувати не треба. Деякі дітлахи люблять дивитися мультфільми разом із батьками, а хтось любить дивитися на самоті. Ці усі моменти теж треба враховувати.

Інформацію підготувала вихователь Діміняца К.І.

Казкова музика в мультиплікаційних фільмах

Особливий пласт музичної казки нині формують мультиплікаційні фільми для дітей. Адже високоякісний музичний мультфільм – це витвір мистецтва. Він має задум, і мораль, і логіку, зокрема й музичну, про що свідчить яскрава, легко пізнавана музика, яка характеризує того чи того персонажа.

Слід зазначити, що старі українські мультфільми є досить повчальними та музикальними для наших дітей. Більшість з них містять чудову музику, написану видатними українськими композиторами, яка також досить часто використовується для дитячої музикотерапії та психологічного заспокоєння.

Серед цих мультфільмів можна виокремити, зокрема, такі:

«Як кошеня та песик підлогу мили» (1977), музика Мирослава Скорика;

«Капітошка» (1980), музика Геннадія Саська;

«Дощику, дощику, припусти» (1982), музика Івана Карабиця;

«Про всіх на світі» (1984), музика Олександра Осадчого;

«Петрик П’яточкін» (1984), музика Володимира Бистракова.

Ці мультфільми мають не лише естетичну, а й виховну функцію. А ще – долучають дітей через музику до розуміння й усвідомлення національного інтонаційного словника, краси українського мелосу.

Інформацію підготувала музкерівник Заплітна А.П.

Цікава математика

 - ДНЗ №33 ЦРД «Оселя талановитих»

Поради батькам та вихователям щодо розвитку логіко-математичного мислення дітей

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять , індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання - це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.

Навчання дошкільника математики - це передусім не накопичення у нього математичних знань та елементарних уявлень про число, множину, геометричні фігури, лічбу, класифікацію, вимірювання, орієнтування у просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності — тобто вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі, а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його та підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої науки.

Ось декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.

«Математичні» поради на щодень

На прогулянці

На прогулянці не звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, що ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад : «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі...) «чотири», «чотири»... Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги. У кімнаті

Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).

Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуй дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один на один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них аераційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

Вихователь: Бурлака Л. В.

Рекомендації батькам щодо фізкультурно –оздоровчої роботи вдома

Рекомендації батькам щодо фізкультурно –оздоровчої роботи вдома

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичного виховання, у жодному разі не проявляйте зневагу до її можливостей , так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий. Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живее підвантажем заборон: "не бігай", "не шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини. Ви повинні добре знати потреби і можливості своє їдитини і як можна повніш враховувати їх.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль. Під час рухливої діяльності дитини «витримуйте єдину лінію поведінки" обох батьків. Не допускайте протилежних розпоряджень: мама - "вистачить бігати"; тато – побігай ще хвилин п'ять. Єдина думау батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до физкультури.

З. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час виконання фізичних вправ, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б елементарних розпоряджень батьків, яка причина її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче переглянути якусь програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте її і лише після цього продовжуйте заняття.

5. Не сваріть своєї дитини за тимчасові невдачі.

6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.

7. Не міняйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, які подобаються.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала розхлябаності, недбалості, все робила "взаправду".

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій,бажання. Не застосовуйте до неї суворихзаходів, намагайтеся привчати її до фізкультури власним прикладом.

10. Пам'ятайте три непорушних правила , які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!

Підготувала рекомендації 27.11.2014р. Проскурняк М.П.

Вперше до дитсадка

Прихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от — багато незнайомих облич, нова обстановка... У дошкільному навчальному закладі № 33 «Оселя талановитих» працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. Краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових однолітків , цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до закладу. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього батькам дамо кілька порад.

Розповідайте дитині якомога більше доброго про заклад і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.

Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухи дитини, і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися й одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі змійкою, надягати шапку, знімати і взувати черевички. Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячими — нехай учиться самостійності, дорослішає. Дитина ще вдома повинна привчитися вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть маля науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, зважати на чиїсь інтереси. Коли дитина росте в сім'ї одна, можна домовитися з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей.

Батьки і вихователі — є зразком для наслідування дитиною рідної української мови . Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою українською мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само вона перейме суржик, грубі висловлювання, жаргонізм. Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що дитині в садку доведеться розповідати про поїздки і мандри, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді потрібно вчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно розповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу «мовчальника».Ще один важливий аспект: дітям важливо знати потішки, вірші, пісеньки українською мовою.

Батькам важливо ж знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їхні індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини — складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період — це активне оволодіння дитиною повними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлазили під предмети тощо. Втім здатності дітей на третьому році життя не однакові. Тому не варто записувати маля в «спортивні невдахи». Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягують дівчинку чи хлопчика до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ НЕДОРОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Формування правильної звуковимови – один з найголовніших напрямків мовленнєвого розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова. Якщо вона і має якісь мовленнєві недоліки, то ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. І таке трапляється досить часто .У батьків виникає безліч запитань: як саме попередити та подолати порушення звуковимови, в якому віці доцільно звертатися до логопеда та багато інших. На деякі питання, з якими найчастіше батьки звертаються до спеціаліста , ми можемо відповісти.

Як попередити порушення звуковимови у дитини ?

Мовлення батьків є взірцем для наслідування дитиною. Саме тому мовлення батьків у спілкуванні з дитиною має бути:

а) правильним – без мовленнєвих порушень та «сюсюкання»;

б) розбірливим – з чітким промовлянням слів та з виділенням наголошеного складу;

в) простим – насиченим простими фразами з 2 – 4 слів;

г) повторюваним – з багаторазовим використанням одних і тих самих слів упродовж певного проміжку часу;

д) різнобарвним – з використанням різної інтонації, пауз, сили голосу, зміни темпу;

е) живим – супроводжуватися виразною мімікою та (за потреби) жестами.

Як довго треба займатися з дитиною , щоб досягти правильної звуковимови?

Залежно від прояву ФФНМ (відсутності, заміни або спотворення одного чи групи звуків) корекційна робота може тривати від одного тижня до кількох місяців і навіть років. Найчастіше на постановку звуків потрібен місяць, а от на автоматизацію (закріплення правильної вимови звука в мовленні) та диференціацію (розрізнення звуків) близько 6 місяців.

У серпні синові виповниться шість років . У нього значні порушення звуковимови. Логопед із поліклініки рекомендує ще рік відвідувати дитячий садок . Чи можна дитині йти до школи? Логопед поліклініки дав вам слушну пораду. Значні порушення звуковимови не тільки створюють психологічний бар’єр у спілкуванні дитини з однолітками, а й заважають їй засвоювати шкільну програму, особливо предмети мовного циклу. Тож почекайте ще рік, активно займаючись із вчителем – логопедом, і ваша дитина піде до школи з повноцінним мовленням та краще підготовленою до навчання.

Синові поставили діагноз «стигматизм». Що це означає? Які причини цього порушення?

Стигматизмом називається спотворена вимова шиплячих та свистячих звуків. Стигматизм буває:

а) міжзубним, коли при вимові свистячих або / та шиплячих звуків кінчик язика мимовільно просовується між нижніми та верхніми різцями, в результаті чого виходить шепелявий звук ;

б) губно – зубним, коли свистячі або / та шиплячі звуки вимовляються, наче звуки [ф] та [в] (наприклад, фуба – шуба, вумка – сумка);

в) призубними, коли замість свистячих та / чи шиплячих звуків чуються звуки [т] та [д] ( наприклад, тайчик – зайчик, дук – жук );

г) шиплячим, коли замість свистячих звуків чуються пом’якшені звуки [ш’] та [ж‘] (типу шяшішькі – сосиски, жіма – зима );

д) боковим, коли язик у роті стає ребром, у наслідок чого при вимові свистячих та / або шиплячих звуків утворюється «хлюпаючий» звук;

е) носовим, коли свистячі або / та шиплячі звуки вимовляються як звук [х], але з гугнявим відтінком (наприклад , хнік - сік).

Найчастіше у практиці зустрічається міжзубний та шиплячий стигматизм. Причинами спотвореної вимови звуків ймовірніше за все виступає механічне порушення артикуляційного апарату, тобто дефекти зубів та щелеп (відкритий боковий прикус, прогнатія, прогенія, тощо ), вкорочена під’язикова зв’язка , неправильна будова піднебіння (дуже високе чи навпаки пласке). У будь – якому разі при наявності спотворення звуків варто проконсультуватися в ортодонта, чи стоматолога та обов’язково займатися із учителем – логопедом.

Донці шість років. Вона перекручує слова , міняє місцями склади. Як навчити дитину правильно ділити слова на склади ?

Шість років – це вік, коли звукоскладова структура слів має бути повністю сформованою. Треба обов’язково звернутися за допомогою до вчителя – логопеда з метою проведення відповідної діагностики. Залежно від логопедичного висновку потрібно будувати роботу в цьому напрямі. У будь – якому разі для дитини буде корисна вправа «Плескай, як я », де ви плескаєте в долоні, відбиваючи різний ритмічний малюнок ( наприклад : / // , // / , /// тощо). Коли дитина навчиться повторювати запропоновані ряди оплесків, можна буде їй пропонувати так само відплескувати (відгуки) склади у словах різної структури: на кожен склад плеснути в долоні (наприклад: ка-ша, во-ро-на, те-ле-ві-зор тощо). Логопед поліклініки сказала, що у сина порушене фонематичне сприймання. Як його розвивати?

Без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розпізнавання неможливе оволодіння правильною звуковимовою. Вчитель – логопед починає роботу з формування фонематичного сприймання на матеріалі впізнавання немовленнєвих звуків у процесі ігор типу «Що шумить? Хто кричить?», розрізнення висоти, сили та тембру голосу з використанням однакових звуків та звукосполучень, слів і фраз, розрізнення слів, близьких за своїм звуковим складом, диференціації (розрізнення)складів і фонем, розвитку навичок елементарного звукового аналізу.

У дитини порушено багато звуків. Чому, якщо син дуже хоче навчитися правильно вимовляти звук (Р), логопед відпрацьовує (С)?

Дуже добре, що хлопчик сам дуже хоче подолати свою мовленнєву ваду. Вчитель – логопед у своїй роботі правильно дотримується дидактичного принципу послідовного переходу від простого до складного, адже виправляти недоліки свистячих звуків ( [c],[з].[ц] ) значно простіше, ніж шиплячих ( [ж],[ч],[ш] ), звука [л] легше порівняно зі звуком [р]. Одночасна робота над кількома важливими для вимови дитини звуками може бути для неї навіть шкідливою, адже надмірне напруження дихальних органів може призводити до швидкої втоми і навіть запаморочення. Виправлення звука [р] припадає на кінець логопедичної роботи, коли м’язи язика стають більш рухливими, повітряний струмінь тривалим та цілеспрямованим. Тож вам треба набратись терпіння. Зате скільки радості принесе вашій дитині поява в мовленні такого довгоочікуваного звука!

Дитина займається з логопедом, але їй не цікаво виконувати домашні завдання, просто повторюючи слова на певний звук. Що робити ?

Звичайно дитині більше хочеться гратися, а не просто повторювати слова. Отже, грайте з нею! Можна стати «слідопитами» й відшукати в квартирі предмети, в назві яких є звук, що відпрацьовується; грати у «Четвертий зайвий», коли серед чотирьох предметів дитина знаходить той, у назві якого немає заданого звука. Вивчайте із малюнком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки та домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв та приказок, у яких зустрічається той чи інший звук, і тоді домашні логопедичні ігри – заняття стануть зовсім не складними та цікавими, а головне – ефективними.

Донька замість букви « еЛ » вимовляє букву,схожу на слух на «Ве». що робити?

Займатися з учителем – логопедом. Треба пам’ятати, що звуки ми чуємо та вимовляємо, а букви пишемо і читаємо, тож не варто плутати ці поняття. Треба говорити: «Вимовляє звук [Л], але написана буква «еЛ». У вашому випадку йдеться про параламбдацизм – заміну одного звука [Л] іншим - [У]. Варто звернути увагу дитини на ваші губи при вимові звуку [Л] – вони розтягнені в усмішці, та на положення язика – за верхніми зубами. Хай дитина подивиться в дзеркало на свої губи та положення язика при вимові двогубого [Л]. Такий зоровий контроль за допомогою дзеркала прискорить оволодіння дитиною цим звуком.

З якими труднощами може зіткнутися дитина з ФФНМ у школі ?

Діти з вадами звуковимови потрапляють у групу ризику, як схильні до дислексії (порушення читання) та дисграфії (порушення письма), адже при читанні і під час письма вони припускаються тих самих помилок, що й в усному мовленні (наприклад, бійка – білка, пирізок – пиріжок тощо). Невміння злити звуки у склади, склади – у слова під час читання, заміни чи змішування схожим за звучанням чи за написанням букв (наприклад, малі букви «о» - «а», «б»- «д», «м»- «н» тощо) пропуски чи додавання літер на письмі (наприклад, змля – земля , кофита – кофта ) призводить до стійкої не успішності, що не може не позначитись на психологічному стані школяра. Дітям з мовленнєвими порушеннями притаманні деякі відставання у розвитку психічних процесів, а тому навчання в школі, що відбувається вже не на практичному (як у дошкільному дитинстві), а на усвідомленому рівні, й передбачає високий рівень уваги функціонування уваги та пам’яті, мислиннєвих операцій (особливо аналізу та порівняння), в цілому виявляється заскладним. Тож якщо у вас є така можливість, ще рік активно попрацюйте з учителем – логопедом.

Підготувала вчитель – логопед

ДНЗ № 33 "Оселя талановитих"

Квасецька М.В

Методична робота

Методична робота у нашому дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності педагогів, розвиток їх творчого потенціалу, а відтак – на досягнення позитивних результатів освітнього процесу.

Для цього методична служба:

  • оновлює інформаційну базу даних за розділами:
    • нормативно-правові та інструктивно-методичні документи;
    • інноваційні освітні технології;
    • парціальні та авторські програми;
    • перспективний педагогічний досвід;
  • стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;
  • підвищує професійну майстерність молодих педагогів;
  • проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;
  • сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;
  • вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;
  • прогнозує результати освітнього процесу.

Зміст освітньої роботи з дітьми в закладі відповідає основним вимогам Базового компоненту дошкільної освіти України, реалізується через Базову програму розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі», програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» та парціальні програми:

  • «Англійська мова для дітей дошкільного віку», Т.М.Шкваріної;
  • „Адаптована програма по вивченню англійської мови з дітьми дошкільного віку” С.В. Гічко, Т.Г. Думітрюк, М.В. Квасецької;
  • „Реалізація естетичних завдань через малювання в дитячій установі художньо – естетичного напрямку” Т.М. Галитчук, Г.Т. Думитрюк, М.В. Квасецької;
  • „Крок за кроком” адаптована програма з основ комп’ютерної грамоти Ю.М. Васянович, М.В. Квасецької;
  • Адаптована програма для дошкільнят по сольфеджіо Т.Г. Вовк, М.В. Квасецької.

Педагоги ДНЗ ґрунтовно володіють технологіями Л. Шелестової, К. Білокур, О. Підлісної, Е. Бєлкіної, Г. Домана, Т. Науменко, М. Єфименка, О. Сапогової, М. Гайштута.

Вихователі намагаються використовувати методи:

  • експериментування і дослідів;
  • ознайомлення дітей із соціальними явищами;
  • формування досвіду творчої діяльності як на заняттях так і в повсякденному житті;
  • дитячого проектування.

Результатом цієї роботи став високий рівень інтелектуального розвитку дітей, про що свідчать результати контрольних зрізів, індивідуальні бесіди з дітьми, відгуки вчителів, батьків.

Особливу увагу в закладі приділено вивченню, узагальненню та пропаганді передового педагогічного досвіду роботи. На сьогоднішній день узагальнено 10 досвідів роботи (за останні 10 років). А саме:

  • «Організація роботи з екологічного виховання дошкільнят», Кузенко А.І., Тракало Л.П., 2002р.;
  • „Розвиток логіко-математичних вмінь у дітей дошкільного віку” Бурлаки Л.В., 2004р.;
  • „Активізація та збагачення мовлення дітей дошкільнят”, Лесанюк В.А., 2004р.
  • «Особистісно-орієнтоване спрямування та гуманістично- гармонійний підхід до розвитку та виховання дошкільнят», Ковальчук О.М., 2005р.;
  • „Театралізовані ігри, як засіб розвитку мовлення та творчих здібностей дошкільнят”, Білек О.В., 2007р.
  • «Розвиток діамонологічної компетенції у дітей дошкільного віку», Лесанюк В.А., 2008-2009р.;
  • „Збереження та зміцнення фізичного здоров’я, активізація рухової діяльності” Глібіцької М.Г., 2009р.;
  • „Розвиток співочих навичок та вмінь у дітей дошкільного віку” Вовк Т.Г., 2010р.;
  • «Формування мовленнєвої та соціокультурної компетенцій дошкільників засобами новітніх педагогічних технологій на заняттях англійської мови в дошкільних закладах», Гічко С.В., 2011р.;
  • «Розвиток інтелектуальних здібностей дітей 5-6 років засобами комп’ютерних технологій в умовах ДНЗ», Васянович Ю.М., 2011р.

Така робота методичного кабінету сприяє не лише зростанню рівня фахової майстерності педагогів, а й підвищенню ефективності освітнього процесу з дітьми.

Fitness journal